Синдром внутрішньочерепної гіпертензії: причини, симптоми, діагностика та лікування

Синдром підвищеного внутрішньочерепного тиску є одним із синдромів неврологічних захворювань. Це вважається небезпечним синдромом і може бути небезпечним для життя, якщо його не виявити та не лікувати негайно. Отже, що таке внутрішньочерепна гіпертензія? Що є причиною цього синдрому? Які симптоми має цей синдром і як його лікувати? Все буде в статті нижче.

Що таке внутрішньочерепна гіпертензія? Це тема, яка цікавить багатьох людей. Розуміючи це бажання, у сьогоднішній статті про здоров’я блог aFamilyToday поділиться з читачами інформацією на цю тему. Тож не пропускайте цю статтю!

Що таке внутрішньочерепна гіпертензія?

Що таке внутрішньочерепна гіпертензія?

Череп - це жорстка структура фіксованого об'єму. У черепі є мозкова організація, спинномозкова рідина і кров. Це органи, які відіграють важливу роль у створенні внутрішньочерепного тиску, а патології, що викликають збільшення обсягу цих органів, викликають підвищення внутрішньочерепного тиску.

Таким чином, підвищений внутрішньочерепний тиск - це підвищення тиску в головному мозку. Цей синдром може бути спричинений збільшенням кількості рідини навколо мозкової тканини, наприклад, збільшенням цереброспінальної рідини, збільшенням об’єму крові в мозку внаслідок травми або розриву пухлини мозку. Синдром підвищеного внутрішньочерепного тиску викликається трьома основними механізмами, серед яких: набряк головного мозку, гідроцефалія і застій кровообігу.

Середній внутрішньочерепний тиск коливається в межах 7-15 мм рт.ст., а максимальна межа може досягати 20-25 мм рт.ст. Часове транзиторне підвищення внутрішньочерепного тиску пов’язане з певною фізіологічною активністю, такою як чхання, кашель, напруження або маневри Вальсальви.

Синдром підвищеного внутрішньочерепного тиску - дуже небезпечний стан, який може загрожувати життю. Тому пацієнтів необхідно виявляти та лікувати на ранній стадії, щоб уникнути виникнення непередбачуваних ускладнень, таких як центральна інфільтрація, грижа мозочка над щупальцем мозочка, мигдалеподібне тіло мозочка, атрофія зорового нерва, недостатність мозкового кровообігу...

Причини підвищення внутрішньочерепного тиску

Причини підвищення внутрішньочерепного тиску:

• Дифузні внутрішньочерепні ураження включають: гематоми внаслідок травми або інсульту, пухлини, абсцеси та набряк мозку, викликані інфекцією, паразитарною інфекцією або грибковою інфекцією.
• Набряк головного мозку: епілепсія або тривала гіпоксія спричиняє набряк головного мозку, метаболічну енцефалопатію (��ахворювання печінки, нирок, ендокринні захворювання), можуть виникнути інфекції центральної нервової системи (менінгіт, енцефаліт) .
• Збільшення спинномозкової рідини внаслідок підвищеного утворення спинномозкової рідини та пухлини судинного сплетення.
• Зниження реабсорбції спинномозкової рідини внаслідок обструктивної гідроцефалії та менінгіту або гранулематозу.
• Посилення кровотоку внаслідок здавлення яремної вени, тромбозу венозного синуса, підвищення центрального венозного тиску, операції на шиї та ін., викликає закупорку вихідного тракту вени.
• Крім того, синдром підвищеного внутрішньочерепного тиску також викликається рядом інших причин, таких як ідіопатичне або доброякісне підвищення внутрішньочерепного тиску, дефекти черепа, передозування тетрацикліну або надлишок вітаміну А.

Симптоми синдрому підвищеного внутрішньочерепного тиску

Деякі загальні симптоми у пацієнтів із синдромом підвищеного внутрішньочерепного тиску включають:

• Головний біль: це найперший і найпоширеніший симптом у більшості пацієнтів із цим синдромом. На ранніх стадіях цей симптом зазвичай з’являється вранці, біль короткочасна і проходить самостійно. На пізній стадії головний біль посилюється, біль періодичний, з’являється при зміні положення тіла, іноді буває локалізований, а при атрофії зорового нерва після набряку головний біль зникає. У деяких випадках у пацієнта спостерігається тупий і постійний головний біль.
• Нудота, блювання: це також поширений симптом у людей із синдромом підвищеного внутрішньочерепного тиску. Цей симптом зазвичай з’являється вранці разом з головним болем. У хворих часто виникає блювота, не пов'язана з прийомом їжі. У пацієнта може виникнути сильний головний біль з наступною блювотою. Блювота знімає головний біль.
• Психічні розлади: легкий застій (повільна і негнучка реакція на зовнішнє середовище), підвищення внутрішньочерепного тиску (байдужість, втрата когнітивних здібностей), навіть хворий може впасти в стан млявості, збудження, коми.
• Набряк сосочка: з рівнями в діапазоні від периоптичного набряку до набряку сосочка. Ці рівні залежать від тривалості та ступеня підвищення внутрішньочерепного тиску.
• Порушення зору: двоїння в очах внаслідок одностороннього або двостороннього паралічу канатика IV. Цей симптом може бути пов’язаний із підвищенням внутрішньочерепного тиску, не пов’язаного з причиною.
• Збільшення окружності голови у дітей до 5 років внаслідок ДЦП викликає розширення черепа.
• Судоми: можуть бути парціальні напади або генералізовані судоми або вторинна генералізація.
• Порушення кровообігу: підвищене потовиділення, уповільнення пульсу, підвищення артеріального тиску.
• Респіраторна дисфункція: у міру прогресування захворювання дихання сповільнюється і поглиблюється.
• Крім того, є деякі інші функціональні розлади, такі як: запаморочення з атаксією при ході, шум у вухах, судоми, ендокринні розлади.

Головний біль є типовим симптомом синдрому підвищеного внутрішньочерепного тиску

Діагностичні та лікувальні заходи при підвищеному внутрішньочерепному тиску

Діагностичні заходи при підвищенні внутрішньочерепного тиску

Деякі заходи, які допоможуть лікарям діагностувати підвищений внутрішньочерепний тиск, включають:

• Використання інформації з історії хвороби, включаючи: нещодавні травми голови або діагностовані захворювання, сенсорне обстеження, психічний стан...
• Оцінити тиск спинномозкової рідини за допомогою люмбальної пункції.
• КТ для спостереження та оцінки стану головного мозку.
• Для підтвердження діагнозу лікар може призначити магнітно-резонансну томографію для виявлення змін паренхіми головного мозку.

КТ головного мозку є одним із методів діагностики підвищеного внутрішньочерепного тиску

Лікування підвищеного внутрішньочерепного тиску

Лікування підвищеного внутрішньочерепного тиску залежить від швидкості розвитку внутрішньочерепного тиску. Принципи цілей лікування включають: підтримання церебрального перфузійного тиску, лікування причини підвищення внутрішньочерепного тиску та зниження внутрішньочерепного тиску. Зокрема, зниження внутрішньочерепного тиску є актуальною метою лікування підвищеного внутрішньочерепного тиску. 

Лікування підвищеного внутрішньочерепного тиску включає:

Лікування ендокринної системи: 

• Нехай пацієнт ляже з головою під кутом 30 градусів, тримаючи шию прямо, щоб полегшити венозний відтік від голови.
• Для зменшення набряку мозку використовують гіпертонічні розчини, такі як Манітол, Фуросемід.
• Використовуйте стероїди, такі як дексаметазон 4 мг.
• Збільште вентиляцію пацієнта.
• Зниження температури тіла.
• Анестезія барбітуратами.
• Використовувати седативні, протисудомні препарати (при необхідності).
• Контролюйте артеріальний тиск.

Лікувати причину:

• Операція з видалення пухлини, операція з видалення гематоми.
• Провести променеву та хіміотерапію.
• Поставте шлуночковий дренаж.

Контролюйте артеріальний тиск, щоб переконатися, що артеріальний тиск залишається на рівні, достатньому для підтримки CPP > 60 мм рт

Вище наведено всю інформацію про синдром підвищеного внутрішньочерепного тиску , яку aFamilyToday Blog зібрав, щоб поділитися з читачами. Сподіваємося, завдяки цій статті читачі зможуть краще зрозуміти синдром підвищеного внутрішньочерепного тиску, а також методи, які допоможуть діагностувати та лікувати цей синдром. Не забувайте й надалі слідкувати за сайтом Аптеки, щоб щодня оновлювати корисні статті про здоров’я!